ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ ГУРТОК КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ ДО СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2022.4.21Ключові слова:
медичний університет, позааудиторна робота, кафедра патофізіології, студентський науковий гурток, історія діяльності, здобуткиАнотація
Провідне місце в позааудиторній діяльності займає діяльність у гуртку. Вона є одним з найважливіших засобів підвищення якості підготовки спеціалістів у вищій школі. Це комплекс заходів наукового, методичного, організаційного характеру, що забезпечує навчання всіх студентів навичкам наукових досліджень у відповідності до обраної спеціальності в рамках навчального процесу і поза ним. Наука сприяє удосконаленню професійної підготовки, виявленню найбільш обдарованої молоді. Наукова робота студентів здійснюється з метою реалізації інтелектуального потенціалу, підвищення творчої ініціативи для покращення підготовки кадрів нової генерації. Участь студентів-медиків у патофізіологічному гуртку Івано-Франківського національного медичного університету є теоретично базою для здобуття досконалих знань з етіопатогенезу багатьох патологічних процесів та хвороб, практичною базою при експериментальному їх моделюванні з метою аналізу динаміки змін при патології в організмі та завданнями лікувально-профілактичної роботи. Наполеглива і активна праця у гуртку формує у студентів постійне прагнення до розвитку та самовдосконалення, отримати виражені лідерські здібності, зацікавленість соціально-медичними проблемами сьогодення і подальше становлення висококваліфікованих спеціалістів та науковців. Діяльність патофізіологічного гуртка триває вже понад 70 років від моменту свого заснування. У цьому огляді згадані прізвища далеко не всіх студентів, які пройшли школу самостійної наукової роботи в кафедральному гуртку. Цей список невпинно поповнюється і сьогодні. Досвід, навики і знання, надбані у студентські роки, стають основою для народження все нового і нового покоління лікарів, науковців і, власне, патофізіологів. Авторитет гуртка постійно долучає до своєї команди нових наполегливих до праці студентів, поповнюється новими ідеями та науковими напрямками, а працівники кафедри з відданістю передають їм свій багатий досвід і знання.
Посилання
Аніщенко О. Тренди освіти дорослих: реалії та перспективи. Науковий вісник Мелітопольського педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького. Серія : Педагогіка. 2015; 1:155–160.
Бистрова Ю. В. Інноваційні методи навчання у вищій школі. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015; 4:19–21.
Калашнікова Л. М, Жерновникова О. А. Педагогіка вищої школи у схемах і таблицях : навчальний посібник. 2016:260.
Коломієць А. М. Сучасні методологічні підходи в організації вищої педагогічної освіти. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2016; 3:47–52.
Коротун ОВ. Методологічні засади змішаного навчання в умовах вищої освіти. Інформаційні технології в освіті. 2016; 3:117–129.
Пасмор Ю. В. Сучасні проблеми цифровізації в інноваційному суспільстві. Стратегії розвитку Харківської області на період 2021–2027 років : зб. наук. пр. за матеріалами круглого столу. 2020:78–84.
Сіданіч ІЛ. Актуальні проблеми духовно-морального виховання студентської молоді. Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка”. 2013; 23:233–241.
Хатнюк НС. Ділова та рольова гра як метод активного навчання: прикладний аспект. Освіта. 2014; 7:38–45.
Хриков ЄМ. Методологія педагогічного дослідження : монографія. 2018:294.
Шевченко ГП. Виховання – процес людинотворчості, культуротворчості, духотворчості. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2015; 3(66):288–299.