НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В УМОВАХ ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНОЇ ТА ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

В статті розглянуто напрями розвитку діалогічного мовлення у старших дошкільників з інтелектуальними порушеннями. Зазначено, що діалогічне мовлення дітей старшого дошкільного віку, які мають інтелектуальні порушення, характеризується рядом особливостей – малою активністю та ініціативністю, обмеженим життєвим досвідом, низьким рівнем розуміння почутого внаслідок недостатності мислення, низькою мотивацією до промови та взаємодії, відсутністю мовлення за рахунок бідності активного словника та несформованістю граматичного боку мовлення, ухиленням від діалогу, сумбурністю мовлення та інших. Виявлено, що порушення діалогічного мовлення у старших дошкільників з інтелектуальними порушеннями негативно впливає на весь психічний розвиток дитини, відбивається на її діяльності, поведінці, виявляється у несформованості засобів комунікації, перешкоджає здійсненню повноцінного спілкування, негативно впливає на встановлення та підтримку контактів з однолітками. Наголошено на тому, що пріоритетним напрямом розвитку зв’язного діалогічного мовлення дошкільників є реалізація комунікативно-діяльнісного підходу до навчання дітей, що забезпечується при дотриманні таких умов, як: діяльнісний характер організації процесу засвоєння мовленнєвих засобів, здійснення мовленнєвого розвитку в предметно-практичній та ігровій діяльності. Досліджено, що корекційно-розвиткова робота з дошкільниками старшого віку з інтелектуальними порушеннями має відбуватися в умовах предметно-практичної та ігрової діяльності з використанням комунікативних методів – розмови, бесіди, полілогу; різних видів продуктивної діяльності – малювання, ліплення, аплікації, конструювання, побутової праці; сюжетно-рольових та дидактичних ігор; арттерапевтичного методу – казкотерапія, театралізація, створення та розігрування казок. Охарактеризовано види діяльності старших дошкільників з інтелектуальними порушеннями з метою збагачення змісту мовленнєвого виховання та вдосконалення форм та методів мовленнєвої роботи; для формування вміння слухати та чути партнера, підтримувати мовленнєву та ігрову взаємодію, відповідати на висловлювання партнера, розмірковувати, аргументувати висловлювання; для підвищення ігрової та комунікативної мотивації до занять; для формування вміння доповнювати висловлювання партнера: ставити запитання, ввічливо висловлювати припущення, побажання, незгоду; міркувати, обґрунтовувати свої міркування.