FEATURES OF THE ADAPTATION OPPORTUNITIES OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM IN CHILDREN OF YOUNGER SCHOOL AGE
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2023.2.11Keywords:
adaptive potential, cardiovascular system, school-aged children, medical health groups for physical educationAbstract
The article deals with the topical issue of adaptation opportunities of the cardiovascular system in children of primary school age, which were divided into basic, preparatory and special medical groups for physical education. Elementary school students aged 6 to 10 took part in the experiment. According to data from medical cards, they were divided into basic, preparatory and special medical groups for physical education. The duration of the experiment was 9 months. During the examination of students, we used such materials and devices as: a tonometer with a phonendoscope, medical scales, a height meter, a stopwatch. After conducting all the examinations, we calculated the adaptation opportunities of the organism using the formula of adaptation potential (AP). AP is calculated according to the formula (according to R. M. Baevsky and modification of the formula by the author’s method N. V. Bogdanovskaya). The analysis of the possibilities of the level of adaptation possibilities of students was determined according to the scale of the level of adaptation possibilities according to N. V. Bogdanovska. Statistical data processing was carried out using the MedStat statistical package. We highlighted the results of the peculiarities of the adaptation capabilities of the cardiovascular system, taking into account the individual approach to each student. We came to the conclusion that it is worth paying attention to the functional state of the body, in particular, to the adaptive capabilities of the cardiovascular system and to take into account during physical exercise children of different health groups. Physical exercises can be used both for group performance and individually by individual students according to their desire and emotional and physical state. Individualization of exercises will allow to maintain the state of students, as well as to distribute the load between group and individual activities, to achieve effective use of time in the lesson for all students. The obtained results can serve as a theoretical basis for the development of methodological recommendations, which provide ways of designing technologies for the formation of the health of younger schoolchildren during the educational process through physical education lessons, taking into account the division of students into medical health groups.
References
Арабаджи, Л. І. (2012). Адаптаційний потенціал системи кровообігу студентів. Ukrainian Journal of Ecology, (1), 6−12.
Бигар, Г. П., Чуньківська, І. С. (2021) Особливості організації здоров’язбережувального середовища в сучасній початковій школі. Актуальні проблеми педагогіки початкової школи в контексті освітньої реформи: зб. наукових праць. укл. Поясик О. І., Слипанюк О. В., Ковальчук М. П. Івано-Франківськ: НАІР, 13−16.
Богдановська, Н. В., & Бойченко, Ю. Б. (2014). Динаміка адаптивних можливостей організму дітей шкільного віку протягом навчального року. Вісник Запорізького національного університету. Фізичне виховання та спорт, (1), 112−120.
Волошин, О. С., Гуменюк, Г. Б., Волошин, В. Д., & Сморщок, Ю. С. (2022). Оцінка адаптаційних можливостей осіб юнацького віку з різним рівнем ефективності функціонування серця. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, 4, 83−88.
Головченко, О. І. (2021). Стан функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи студенток з різним рівнем рухової активності. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 8. 25–29.
Гончарова, Н. (2017). Основні положення концепції здоров’яформуючих технологій в процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Journal of Education, Health and Sport formerly Journal of Health Sciences. Kazimierz Wielki University in Bydgoszcz. [Інтернет]. Bydgoszcz, Poland, 7(1). 634–648.
Коваль, Л. В. (2011). Організація здоров’язбережувального навчально-виховного процесу в початковій школі з урахуванням психофізіологічних особливостей молодших школярів. Наука і освіта: наук.-практ. Журнал, 2. 23–25.
Кондратюк, С. М. (2010). Сучасні проблеми формування здорового способу життя молодших школярів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 180–188.
Коц, С. М., Коц, В. П., & Луганська, В. О. (2021). Адаптаційний потенціал сучасних дітей віком 10–11 років. Освіта і здоров’я підростаючого покоління: Матеріали третього міжнародного симпозіуму: Зб. наук. праць в 2-х частинах / За ред. Страшка С. В. 3.(1). К.: Алатон, 94.
Кравченко, Т. П. (2020). Особливості формування в дітей молодшого шкільного віку ціннісного ставлення до власного здоров’я в процесі фізкультурно-оздоровчої роботи. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 7 К (127), 51–54.
Лисенко, Л. Л., Вітченко, А. М., Корнєва, А. М., & Мельникова-Єгорченко, Н. С. (2018). Формування культури рухів дітей молодшого шкільного віку як складова їх здоров’язбережувальної компетентності. Актуальні проблеми фізичної культури, спорту, фізичної терапії та ерготерапії: біомеханічні, психофізіологічні та метрологічні аспекти : Матеріали І Всеукраїнської електронної науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ, 17 травня 2018 р.) / ред. Г. В. Коробейніков, В. О. Кашуба, В. В. Гамалій. Київ: НУФВСУ, 2018. 144–146.
Лях, Ю. Є., Гур’янов, В. Г., Грицай, О. С. (2017). Комп’ютерна технiка та методи математичної статистики. Науково-доказова практична дiяльнiсть у фiзичнiй терапiї: метод рек. для самостiйної пiдготовки до практ. занять. Луцьк: Вежа-Друк, 97 с.
Чуньківська, І. С. (2021). Особливості створення здоров’язбережувального середовища в початковій школі. Кваліфікаційна робота на здобуття ступеня вищої освіти «магістр» спеціальності 013 Почакова освіта. Чернівці, 89 с.
Balashov, D., Bermudes, D., Rybalko, P., Shukatka, O., Kozeruk, Y., & Kolyshkina, A. (2019). Future Physical Education Teachers’ Preparation to Use the Innovative Types of Motor Activity: Ukrainian Experience. TEM Journal, 8(4), 1508–1516.
Bezkopylnyi, O., Bazylchuk, O., Sushchenko, L., Bazylchuk, V., Dutchak, Y., & Ostapenko, H. (2020). Peculiarities of application of interactive educational technologies in training of future teachers of physical culture to work with health protection in secondary school. Journal of Physical Education and Sport, 20, 291–297.
Demchenko, I., Maksymchuk, B., Bilan, V., Maksymchuk, I., & Kalynovska, I. (2021). Training future physical education teachers for professional activities under the conditions of inclusive education. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(3), 191–213.
Juraevich, M. J. (2020). Actual problems of teaching physical culture in schools. Asian Journal of Multidimensional Research (AJMR), 9 (11), 181–187.
Misjura, A., Vrublevskiy, E., & Albarkaayi, D. (2019). Physical culture in the life of elementary school pupils. Спортивний вісник Придніпров’я, 3, 2019.
Redchuk, R., Doroshenko, T., Havryliuk, N., Medynskii, S., Soichuk, R., Petrenkо, O., ... & Boretskyi, V. (2020). Developing the Competency of Future Physical Education Specialists in Professional Interaction in the Field of Social Communications. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 4(12), 289–309.
Romanchenko, I., Prokopenko, A., Zaichko, I., Prokopenko, L., Rybalko, P., Bobrovytska, S., & Kyselyova, O. (2021). Methods of Introducing Information Technologies into the Educational Process of Higher Education Institutions of Ukraine. International Journal of Computer Science and Network Security, 21(5), 16–22.
Zadorozhnia, V. Kuchkovsky, O. Kovaleva, O. (2020). Vegetative status and adaptation peculiarities possibilities in student youth depending on blood circulation self-regulation type. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 83, 83–97.
