ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА ЯК СТРАТЕГІЯ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ БАРЄ’РІВ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті здійснено теоретичний огляд впровадження та розвитку системи інклюзивної освіти в Україні. В освітній моделі, орієнтованій на дитину, основний акцент робиться на задоволенні її інтересів і потреб. Визначено умови та забезпечено можливість вибору навчального закладу й освітньої програми з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, стимулювання її діяльності у різних сферах, а також надання соціально-педагогічного захисту. З огляду на зростання кількості дітей з особливими освітніми потребами в Україні виникає нагальна проблема, що потребує вирішення. Пропонуються нові підходи до організації навчання дітей із порушеннями розвитку: створення окремих навчальних груп або навчання за індивідуальними планами в межах загального класу. Водночас наголошується на праві кожної дитини на рівний доступ до якісної освіти та навчання за місцем проживання у загальноосвітніх закладах. Сучасна практика навчання дітей із вадами вимагає активного розв’язання як теоретичних, так і практичних завдань, що стосуються не лише організації освітнього процесу та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Авторами досліджено й теоретичне обґрунтувано розвиток інклюзивної освіти як ефективної стратегії подолання освітніх бар’єрів у молодшому шкільному віці, а також визначено педагогічні умови, впровадження освітніх підходів, які сприяють успішній соціалізації та навчальній адаптації учнів з особливими освітніми потребами. Методологічну основу дослідження становлять положення особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Використано такі методи: аналіз науково-педагогічної літератури, порівняльний аналіз практик інклюзивного навчання, узагальнення досвіду закладів освіти, аналіз нормативно-правових документів, які регулюють інклюзію в системі початкової освіти. Також застосовано емпіричні методи дослідження для виявлення бар’єрів у навчанні молодших школярів.