ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВКЛЮЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Анотація

Аналізуються проблеми еволюції кібернетики та інформатики. Подано короткий історичний аналіз цієї проблеми. Сюди входить грецька рахівниця, перуанська система підрахунку вузлів. Відзначається роль Блеза Паскаля і Вільгельма Ляйбніца у створенні основ інформатики. Наступним етапом у розвитку інформатики стали дослідження Чарльза Беббіджа та леді Ади Лавлейс. Саме Ада Лавлейс ініціювала процедуру створення програмування. Поняття кібернетики як управління кораблями виникло в Греції. У 19 столітті вона була сформульована як наука про управління Дж. Ампером і Б. Трентовським. Його завершив Н. Вінер, згідно з яким, кібернетика – це наука про управління живим і неживим світом. Пізніше кібернетика стала основою обчислювальної техніки. В її надрах було розширено теорію автоматичного регулювання та сформульовано основи сучасної теорії інформації. Як показав Ф. Джордж, кібернетика є синтетичною наукою, яка включає ряд наук, необхідних для розв’язання відповідної проблеми. Проведено дослідження щодо розвитку апаратної бази сучасної кібернетики та інформатики: від камінчиків, вузликів і кісток до сучасних оптоелектронних систем. Сучасна інформатика має дещо ширше значення за визначенням Н. Вінера. Основним завданням сучасної інформатики є формалізація тези канадського філософа Л. Холла «Все, що йде від голови, є розумним». При цьому поряд з елементарною базою значний розвиток отримало програмування. Поряд з вузькопрофільними мовами програмування (Fоrtran, Pascal) були створені мови системного програмування Cб С++ і міжієрархічного програмування (Python). Значно змінилась і структура комп’ютерних наук. Подальший розвиток комп’ютерних систем, очевидно, пов’язаний зі скороченням часу та спрощенням процедури отримання необхідної інформації і включення реальних фізичних процесів у процедуру обчислення. Також обговорюються можливі шляхи її реалізації.