МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ПАРАМЕТРИ ТА СУЧАСНІ МАТЕРІАЛИ У НАВЧАННІ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ТА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню науково-педагогічних детермінант становлення та розвитку світоглядної складової наукових досліджень в сфері природничих, технологічних та професійних галузей знань, обґрунтуванню наукового світорозуміння новітніх досягнень науки, шляхів впровадженню результатів дослідження в практику. Детально проаналізовано фундаментальні поняття часу та простору починаючи з часів Архімеда-Арістотеля, показана їхня еволюція у класичній фізиці Галілея-Ньютона, Фарадея-Максвелла. Зроблено акцент на ролі загальної теорії відносності та квантової фізики у перегляді сутності понять часу та простору, а відповідно перегляду світоглядної наукової картини світу. Акцентовано увагу на тому, що суспільна свідомість не повинна путати зворотні процеси у фізиці з ходом часу від минулого до нинішнього та до майбутнього з гносеологічної точки зору. Підкреслено, що починаючи з середини ХХ століття наукові дослідження дали можливість виготовляти вироби з новими властивостями, відмінними від традиційних, що в свою чергу впливає на формування наукового світогляду суспільства. Мета дослідження: проаналізувати методологію розвитку та трансформації природничих знань, запропонувати методику формування уявлень про просторово-часові параметри та сучасні матеріали у навчанні фахових дисциплін та інженерно-педагогічних дослідженнях. За результатами дослідження встановлено, що починаючи з середини ХХ століття наукові дослідження дали можливість виготовляти вироби з новими властивостями, відмінними від традиційних. У цьому випадку перед суб’єктами навчання постає завдання здійснити переворот у їхньому світогляді в частині психологічної готовності до сприйняття нових, відмінних від традиційних знань. Ці погляди нерідко можуть мати неймовірний світоглядний вектор близький до протилежного кута точки зору до давно впроваджених і перевіреною практикою наукових, філософських поглядів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності, до себе, до Планети Земля, до Всесвіту, до Метагалактики.