ARCHETYPES OF FRYDERYK CHOPINʼS WORK IN LESYA UKRAINKAʼS ARTISTIC THINKING
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-2-4Keywords:
lyricism, archetype, concept, musicality, feminine personality.Abstract
Todayʼs realities require a view of Ukrainian culture as an organic component of the European space, and, accordingly, the identification of common and distinctive features, which gives the socio-cultural whole diversity and multifacetedness. One of the issues that arise in this context is the artistic worldview of the «significant» national poetess Lesya Ukrainka, which was largely formed under the influence of the work of one of her favorite composers F. Chopin, information about which can be found in the work and correspondence of the poet. The purpose of the article is to identify and substantiate analogies in the archetypal thinking of Frideric Chopin and Lesya Ukrainka. The methodology of the research is reflected in its following tasks: 1) distinguishing the significance of F. Chopinʼs work for Lesya Ukrainkaʼs creativity; 2) justification of the essence of lyricism as the main mental feature of F. Chopinʼs and Lesya Ukrainkaʼs work; 3) analysis of the archetypes of Musicality, Love and Motherland as dominant in the artistic thinking of the Polish composer and Ukrainian poetess. Scientific novelty. The article substantiates the idea of «feminine personalism» as a dominant feature in the artistic vision by Lesya Ukrainka, represented by a lyrical «feminine» archetype full of dignity and will ‒ we interpret it as one of the variants of lyricism that appeared in European culture after the «masculine» Chopin type. Conclusion. Analogies in the artistic and archetypal thinking of F. Chopin and Lesya Ukrainka stand out through the prism of lyricism. The first archetype is Musicality, which is a feature of Lesya Ukrainkaʼs poetry, commensurate with the singing of F. Chopinʼs music, and Music as a symbol of Love. Musicality and musical themes run through all of Lesya Ukrainkaʼs lyrics, echoing the concepts of «singing», «melody», «string», «piano», it convey the most delicate, deepest and most intimate feelings of the poetess. One of the most famous poetry collections by Lesya Ukrainka is «On the Wings of Songs» (1880s). This included a cycle with the musical title «Seven Strings» and others. Music as a symbol of life and love became the basis of the concept of one of the top works of the artist, which is «Forest Song». The second archetype is Love, which is illustrated by the concepts of «spring» and «fire». These are the poems «Spring again, and hope again...», «I stood and listened to the spring», «Ancient spring», «Winter spring», the cycle «Spring in Egypt» and many others. The third archetype is the Motherland, also realized through the prism of lyricism. This is the music and heart of F. Chopin, devoted to Poland, and the soul of Lesia Ukrainka, devoted to Ukraine. As in F. Chopin, Lesa Ukrainkaʼs appeals to the Motherland pass through a lyrical view and heartfelt response. Chopin shows Poland through the prism of national dance genres, Lesya Ukrainka ‒ through song, which is a characteristic feature of the Ukrainian mentality.
References
Витвицький В. Українські впливи у Шопена. Музикознавчі праці. Публіцистика / упор. Л. Лехник. Львів, 2003. С. 21–26.
Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій : монографія. Вид. 3-є, доповнене. Київ : Факт, 2007. 640 с.
Жарких М. Леся Українка і Польща. Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки. 2011. URL: https://www.l-ukrainka.name/uk/Studies/Polska.html (25.04.2023).
Історія європейської ментальности / За ред. П. Дінцельбахера, пер. з нім. В. Кам’янець. Львів : Літопис, 2004. 720 с.
Історія української літератури кінця ХІХ − початку ХХ ст. : підручник / За ред. Н. Жук, В. Лесина. Київ : Вища школа, 1989. 439 с.
Їм промовляти душа моя буде: «Лісова пісня» Лесі Українки та її інтерпретації / Упор. Агеєва В. Київ : Факт, 2002. 224 с.
Кашкадамова Н. Національний міф Шопена та українська інтерпретація. Наукові збірки ЛДМА імені М. В. Лисенка. Львів, 2001. Том VІ. Музика Галичини = Musica Galaciana. С. 215–221.
Кияновська Л. Музичні жанри у прозі Ольги Кобилянської. Українське літературознавство. 1988. Вип. 51. С. 97−102.
Леся Українка. Повне академічне зібрання творів. У 14-ти томах / Ред. колегія: В. Агеєва, Ю. Громик, О. Забужко, І. Констанкевич, М. Моклиця, С. Романов. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. URL: https://ubi.org.ua/uk/activity/zibrannya-tvoriv-lesi-ukra-nki-u-14-i-tomah (25.04.2023).
Мацяк О. Кобилянська і Шопен: без імітації. Парадигма. 2013. Вип. 7. С. 221‒230. URL: http://www.inst-ukr. lviv.ua/files/paradygma/221-230-mo.pdf (27.04.2023).
Моклиця М. Естетика Лесі Українки (контекст європейського модернізму) : монографія. Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2011. 242 с.
Новакович М. Вагнерівська «драма майбутнього» та її рецепція у творчості Лесі Українки. Syntagma Musicum : зб. наук. ст. та спогадів на пошану Стефанії Павлишин. Львів : Сполом, 2010. С. 71‒85.
Огнєва О. Східні стежини Лесі Українки : статті та матеріали. Луцьк : ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. 234 с.
Павлишин С. Український фольклор у творчості Ф. Шопена. Фредерик Шопен : Зб. ст. / Ред.-упорядник Я. Якубяк. Львів : Сполом, 2000. С. 5–17.
Романов С. Етико-естетична система Лесі Українки і національний літературний контекст епохи : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.01, 10.01.06. Київ, 2019. 40 с.
Романов С. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського у зіставних контекстах: джерела, філософія, герої. Міфологія і фольклор. 2018. № 1‒4. С. 68‒72.
Романов С. Фредерік Шопен ‒ Леся Українка. Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки. 2011. URL: https://www.l-ukrainka.name/uk/Studies/Chopin.html (15.04.2023).
Скрипка Т. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Затоплений дзвін» Гергарта Гауптмана. Слово і Час. 1990. № 3. С. 15–20.
Скрипка Т. Мавка у творчості Івана Франка і Лесі Українки: типологія чи контактні зв’язки? Українське літературознавство. Львів, 1988. Вип. 50. С. 60‒67. URL : http://www.t-skrypka.name/uk/LUkrainka/Mavka.html (06.04.2023).
Сулім Р. М. Лисенко і Ф. Шопен у контексті українсько-польських культурних зв’язків : автореф. дис... канд. мистецтвознав. : 17.00.01. Київ, 1999. 20 с.
Франко І. Адам Міцкевич в українській літературі. І. Франко. Зібрання творів у 50-ти томах. Т. 26 : Літературно-критичні праці (1876‒1885). Київ : Наукова думка, 1980. С. 384−390. URL: http://www.i-franko.name/uk/ HistLit/1885/AdamMickevychVUkrLiterat.html (07.04.2016).
Церковняк-Городецька О. Фредерик Шопен у творчості Лесі Українки. Київські полоністичні студії. Київ, 2012. Том ХІХ. С. 202. 23. Яросевич Л. Леся Українка і музика. Київ : Музична Україна, 1978. 125 с.
Papla E. Poetka i pieśń. Muzyka w życiu i twórczości Łesi Ukrainki. Światło w dolinie: prace ofiarowane prof. Halinie Krukowskiej. Białystok, 2007. S. 407–418.
Papla E. Z obserwacji nad «muzycznością» liryki Łesi Ukrainki. Dialog sztuk w kulturze Słowian wschodnich. Kraków, 2008. S. 240–245. 26. Pawluk J. Rycerskość ducha: wiersze, przekłady. Kyiv : Golovna specializovana redakcija literatury movamy nacionalʼnyh menshin Ukrainy, 2000. 54 s.