ПРИРОДНЕ ДОВКІЛЛЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

У статті обґрунтовано поняття природного довкілля як цілісного живого організму, у якому взаємодіють повітря, ґрунт, вода, рослини, тварини та людина. Охарактеризовано відповідальність як базову особистісну якість дошкільника, що виявляється в готовності відповідати за свої дії, серйозному ставленні до обов’язків, здатності надавати перевагу обов’язку перед розвагою, дотримання слова. Визначено таку категорію як «екологічна відповідальність» та її функції, серед яких: регулятивна, пізнавальна, мотиваційна, прогностич- на та вихована. Охарактеризовано освітній напрям «Дитина у природному довкіллі» Базового компонента дошкільної освіти та виокремлено знання, уміння та навички, які необхідні для реалізації відповідального ставлення до природного довкілля. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття природничо-еко- логічної компетентності і визначено, що природничо-екологічна компетентність є невід’ємною складовою результату дошкільної освіти та особистісного надбання, що відображає систему когнітивного (наявність знань про природу та взаємодію з нею), емоційного (екологічна оцінка) та поведінкового компонентів (екологіч- на поведінка). Окреслено умови формування у дитини дошкільного віку відповідальної поведінки до природного довкілля: надати чіткі знання про норми і правила поведінки у природному середовищі; закріпити у дитини емоційну потребу у бережному ставленні до природи; забезпечити можливості для набуття власного досвіду відповідального ставлення до природних об’єктів; дбати про систематичне ознайомлення дітей з якостя- ми та властивостями природного довкілля, значенням його для життя людини; навчити дитину правильно заощаджувати водні, енергетичні ресурси та сортувати відходи, з метою зменшення їх кількості та для запо- бігання екологічної катастрофи; залучення батьків до процесу формування у дитини природничо-екологічної компетентності.