ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ГАЛУЗІ ПІД ЧАС РОБОТИ З МЕДІАТЕКСТАМИ

Анотація

У статті описано теоретичні аспекти формування навичок медіаграмотності учнів початкових класів, зумовлених використанням медіа в освітньому просторі Нової української школи. Визначено та схарактеризовано компоненти медіаграмотності здобувача початкової освіти: естетичні і креативні навички; інтерактивні навички; навички критичного аналізу; навички кібербезпеки. Медіаграмотність у початковій освіті розглядають у контексті мовно-літературної освітньої галузі й визначають окремою змістовою лінією «Досліджуємо медіа». Автори типових освітніх програм (під керівництвом О. Савченко та Р. Шияна) таку змістову лінію розкривають через ознайомлення молодших школярів із основами цифрової грамотності та формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах, створювати власні медіапродукти і використовувати їх для збагачення власного досвіду. З’ясовано, що типові освітні програми для 1–4 класів Нової української школи основою формування навичок медіаграмотності здобувачів початкової освіти визначають роботу з медіатекстами, що відрізняються від традиційних текстів за каналами сприйняття, й передбачають їх аналіз через аудіальні, візуальні та аудіовізуальні медіа. Досліджено, що на уроках мовно-літературної освітньої галузі робота з медіатекстами здійснюється за трьома напрямами. Перший напрям передбачає розвиток видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, усного й письмового мовлення) засобами медіатекстів. Другий напрям охоплює сприймання, аналіз та інтерпретацію медіатекстів, розвиток умінь у молодших школярів виокремлювати цікаву для них інформацію, описувати враження від медіатексту, висловлювати власну думку щодо подій, явищ і цінностей, пояснювати їх вплив на власне сприйняття, а також формування оцінного ставлення учнів до змісту й форми медіатекстів (їх правдоподібності, мети створення та впливу на аудиторію). Доведено, що особливої актуальності під час роботи з медіатекстами набувають навички критичного мислення учнів. Третій напрям – це створення й презентація молодшими школярами власних простих аудіальних, візуальних та аудіовізуальних медіатекстів із урахуванням мети й адресата. Визначено педагогічні умови формування навичок медіаграмотності здобувачів початкової освіти на уроках мовно-літературної освітньої галузі: готовність учителя впроваджувати медіаосвіту в освітній процес початкової школи; партнерська взаємодія школи та сім’ї; організація різноманітних форм роботи з медіатекстами та їх систематичне застосування в освітньому процесі початкової школи.