ГЕНЕЗА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЖУРНАЛІСТІВ ЯК ОБ’ЄКТ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ

Анотація

У статті описано генезу проблеми формування риторичної компетентності майбутніх журналістів у педагогічному дискурсі задля з’ясування ступеня розробленості обраної теми дослідження та окреслення шляхів методичної доцільності використання здобутків науковців на різних часових відтинках у теорії і практиці підготовки різногалузевих фахівців. Студіювання джерельної бази, спеціальної літератури та дисертаційних праць у контексті сучасних освітніх реалій і тенденцій уможливило з’ясування етапів становлення та розвитку риторики як науки, а також визначення докорінних змін, які відбувалися на межі тисячоліть й детально описані в працях дослідників означеної проблеми в ретроспективі від давнини до сучасності, що значною мірою вплинули на тлумачення змістового наповнення поняття «риторична компетентність» і визначення теоретико-методичних засад формування риторичної компетентності фахівців різних галузей, журналістської зокрема. Узагальнення теоретичних напрацювань філософів, психологів, лінгвістів, психолінгвістів, педагогів, лінгводидактів дає змогу констатувати, що дослідники означеної проблеми по-різному тлумачать зміст поняття «риторика» на певних етапах її розвитку, зокрема, як: мистецтво керувати розумом; теорію ораторського мистецтва; науку про закони управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю; мистецтво переконання; інструмент виховання та освіченості людини; мистецтво слова; мистецтво керування суспільними процесами; технологію мовлення; ораторське мистецтво; дар, який дозволяє оволодіти розумом і серцем співрозмовника; майстерність уживання мови для передачі інформації та для інтелектуального й емоційного переконання; наука, яка вивчає закони підготовки та виголошення промови задля впливу на аудиторію та реалізацію визначеної мети спілкування; вчення про мовлення в найширшому розумінні, про індивідуальне використання мовних традицій за різних обставин соціально-культурного життя. Запропоновано тлумачення змісту поняття «риторична компетентність майбутніх журналістів» як складного багатокомпонентного феномену, що охоплює мисленнєво-мовленнєву та комунікативну діяльність, яка дає змогу комунікативно доцільно продукувати власне висловлення з дотриманням норм української мови в розгалуженій медійній сфері та в освітньому процесі через накопичення комунікативного досвіду, розвиток мовного чуття й мовної стійкості, засвоєння риторичних знань, формування вмінь, навичок, цінностей для мобільної побудови власних комунікативних стратегій, адекватних цілям, сферам, жанрам і ситуаціям спілкування в галузі журналістики.