МЕХАНІЗМИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА НАВЧАННЯ ФІЗИКИ І ПРОГРАМУВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pet-2022-1-2

Ключові слова:

методика навчання, формальна логіка, пізнавальні схеми, рефлексія, моделювання

Анотація

Метою цієї роботи є виявлення та формалізація механізму критичного мислення, що проявляється в процесі навчання фізики та програмування. Цей механізм подається у термінах формальної логіки, де окремі кроки представляються у вигляді аналізу, синтезу, індукції, дедукції, абстрагування, узагальнення, конкретизації. Ця задача є актуальною як із психологічної, так і з методико-педагогічної точок зору, адже далеко не кожний пласт навчальних дисциплін, особливо в гуманітарній сфері, добре проявляє протокол критичного мислення. Програмування через високу формалізацію матеріалу є тією діяльністю, де механізм критичного мислення проявляється контрастно. Важливим моментом є також і вибір задачі на основі розв’язку якої ілюструється механізм критичного мислення. Це задача моделювання руху тіла в полі тяжіння з класичної механіки, яка має добру візуалізацію, є достатньо лаконічною та має просте математичне підґрунтя. Методологія дослідження рефлексії критичного мислення реалізовувалась у процесі моделювання цього процесу в його еволюційному розвитку. Новизна роботи полягає в тому, що критичне мислення тут представлено у вигляді характерних циклічностей формально-логічних і матеріалізованих дій. Інше новаторство полягає у представленні результатів роботи механізму критичного мислення. Ці результати фіксувались у вигляді віртуальних ментальних когнітивних структур, що мають еволюцію в пізнавальному процесі. Такий підхід напряму зв’язаний з процесами та методами навчання і тому є цікавим в сенсі теорії навчання. Основним висновком роботи є те, що запропонований підхід дозволив розглянути критичне мислення лаконічно в контексті трьох циклічно діючих ментальних схем, що базуються на конкретизації, узагальненні та симультанному аналізі і синтезі. Останнє робить ці схеми хорошим базисом для розвитку різноманітних методик навчання особливо в природничій царині.

Посилання

Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления / пер. с англ. Н.М. Никольской. Москва : Юрайт, 2021. 166 с.

Леви-Брюль Люсьен. Первобытный менталитет / пер. с фр. Е. Калыцикова. СанктПетербург : Европейский Дом, 2002. 400 с.

Павловська О.В. Логіка та дологічне мислення. Актуальні проблеми філософії та соціології. Одеса, 2021. Вип. 29. С. 24–27. URL: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i29.955.

Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / пер. с англ. Э.М. Телятникова. Москва : АСТ, 2014. 810 с.

Андерсон Дж. Когнитивная психология. 5-е изд. СанктПетербург : Питер, 2002. 496 с.

Леонтьев Д.А., Аверина А.Ж. Феномен рефлексии в контексте проблемы саморегуляции. Психологические исследования: электрон. науч. журн. 2011. № 2(16). URL: https://psystudy.ru/index.php/num/article/view/860.

Кукла А. Ментальные ловушки: Глупости, которые делают разумные люди, чтобы испортить себе жизнь / пер. с англ. 2-е изд. Москва : Альпина Бизнес Букс, 2008. 146 с.

Терно С.О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти. Запоріжжя : Просвіта, 2009. 268 с.

Канеман Деніел. Мислення швидке і повільне. Київ : Наш формат, 2017. 480 с.

Miller George A. The Magical Number Seven, Plus or Minus Two. The Psychological Review. 1956. Vol. 63. Issue 2. P. 81–97.

Головін М.Б., Головіна Н.А., Головіна Н.М. Модельний розгляд пізнавальних процесів, супутніх навчальному програмуванню. Психологічні перспективи. Луцьк, 2018. Вип. 31. С. 57–70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2018_31_7.

Holovina Nina, Holovin Mykola. Modeling of physical phenomena as a methodological means of forming a knowledge structure in physics and programming. ScienceRise: Pedagogical Education, (43), 18–25, 2021.

Галіцин В.К., Сидоренко Ю.Т., Потапенко С.Д. Технологія програмування і створення програмних продуктів : навчальний посібник. Київ : КНЕУ, 2009. 372 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-31

Як цитувати

ГОЛОВІН, М., & ГОЛОВІНА, Н. (2022). МЕХАНІЗМИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ТА НАВЧАННЯ ФІЗИКИ І ПРОГРАМУВАННЯ. Фізика та освітні технології, (1), 15–26. https://doi.org/10.32782/pet-2022-1-2

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають