СПАДКОЄМНІСТЬ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДУХОВНОГО СПІВУ У КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ МИТЦІВ СЬОГОДЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ «ОСТРОЗЬКОГО ТРИПТИХА» О. КОЗАРЕНКА)

Автор(и)

  • Ірина РОМАНЮК Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського https://orcid.org/0000-0001-7900-5960
  • Олена ЯСТРУБ Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського https://orcid.org/0000-0001-7503-7543

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-12

Ключові слова:

хорове мистецтво України, спів, духовний спів, спадкоємність, композиторська творчість, музична драматургія, цикл

Анотація

Обрана наукова проблематика зумовлена дослідженням духовного хорового мистецтва України в єдності виконавства та композиторської творчості, а саме: українського духовного співу у композиторській інтерпретації митців сьогодення. Мета наукової статті – виявити ознаки спадкоємності традиції українського духовного співу у композиторській творчості сьогодення (на прикладі «Острозького триптиха» О. Козаренка). У даному випадку йдеться про кореневу традицію національного церковно-співочого мистецтва – православний монодичний спів. Методологія заснована на поєднанні історико-генетичного, жанрового, стильового, семантичного, структурно-функціонального, інтерпретативно-виконавського та системного підходів. Комплекс методів уможливлює виявлення специфіки українського духовного співу в контексті музично-виконавської творчості та визначає індивідуальні жанрово-стильові рішення його композиторської інтерпретації (піснеспіви острозького напіву). Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснено системний аналіз духовного хорового циклу «Острозький триптих» О. Козаренка (1963–2023) з точки зору дослідження спадкоємності традиції українського духовного співу у композиторській творчості митців сьогодення. У Висновках обґрунтовано наступне. «Острозький триптих» засвідчує орієнтацією на молитовний жанр, що відображається в опорі на монодію (ґенезу українського духовного співу), у виборі зразків острозького напіву. Етимон авторського жанрового імені «триптих» постає, свого роду, апелюванням до означення циклу як звучної ікони. На підставі дослідження циклу можемо констатувати, що О. Козаренко впроваджує нове жанрове ім’я. «Острозький триптих» постає відповідним еталону православної монодії як зразок оновлення історичної пам’яті етнолокального острозького напіву богослужбової традиції, апелюючи до ґенези духовного співу.

Посилання

Болгарський Д. «Нині» Дмитро Болгарський про «Щедрик» і прадавні мотиви, 2020. Youtube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=QydOmTvM3cI&t=220s&pp=ygUj0JHQvtC70LPQsNGA0YHRjNC60LjQuSDRidC10LTRgNC40Lo%3D (дата звернення: 03.04. 2024).

Болгарський Д. Києво-Печерський розспів як церковно-співочий феномен української культури : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : 17.00.01. Київ, 2002. 24 с.

Варавкіна-Тарасова Н. П. Духовний зміст музичного твору : автореф. дис. ... канд. мистецтвознав.: 17.00.03. Харків, 2014. 19 с.

Заверуха О. Історико-типологічні принципи хорового письма в українській музиці. Художня культура. Актуальні проблеми. Київ, 2020. Вип. 16 (2). C. 36–40.

Коменда О. Олександр Козаренко: піаніст, композитор, музикознавець. Луцьк : Вежа-Друк, 2017. 252 с.

Мацієвський І. Ігри і співголосся. Контонація : Музикологічні розвідки. Тернопіль : Астон, 2002. 172 с.

Олександр Козаренко: Недочитана партитура життя… Спогади про митця : науково-публіцистичне видання / упор. Г. Карась, Р. Дзундза. Івано-Франківськ, 2023. 352 с.

Патер А. Виконавські виміри української сакральної музики : дис. … доктора філософії : 025 «Музичне мистецтво». ЛНУ імені І. Франка; Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника. Івано-Франківськ, 2021. 237 с.

Романюк І., Дімітрієва С. Галицький напів як феномен українського церковного монодичного співу. Fine Art and Culture Studies, 2021. Вип. 1. С. 90–98.

Романюк І., Яструб О. «Острозький триптих» О. Козаренка: досвід композиторської інтерпретації православної монодії. Fine Art and Culture Studies, 2023. Вип. 4. С. 63–74.

Сиротинська Н. Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії. Львів : Тетюк Т. В., 2014. 334 с.

Словник іншомовних слів / ред. О. Мельничук. Київ : УРЕ Енциклопедія, 1974. 766 с. URL: https://archive.org/details/inshomovnyx1974/page/n93/mode/2up 3D (дата звернення: 22.01.2024).

Тимофеєва К. Порівняльний аналіз як метод інтерпретології (на прикладі фортепіанного виконавства) : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. Харків, 2009. 18 с.

Цалай-Якименко О., Ясиновський Ю. Музичне мистецтво давнього Острога. Острозька давнина. Науковий збірник. Львів, 1995. Т. І. С. 74–89.

Шаповалова Л. Духовна реальність музичного твору і методи її пізнання. Проблеми взаємодії мистецтвознавства, педагогіки та теорії і практики освіти : зб. наук. ст. / ХНУМ ім. І. П. Котляревського. Харків, 2014. Вип. 40. С. 11–32.

Ясіновський Ю. Українська монодія ранньомодернової доби в музично-аналітичному дискурсі. Історія української музики: Дослідження, вип. 22 / УКУ, Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка. Львів, 2014. 84 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-03

Як цитувати

РОМАНЮК, І., & ЯСТРУБ, О. (2024). СПАДКОЄМНІСТЬ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ДУХОВНОГО СПІВУ У КОМПОЗИТОРСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ МИТЦІВ СЬОГОДЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ «ОСТРОЗЬКОГО ТРИПТИХА» О. КОЗАРЕНКА). Fine Art and Culture Studies, (3), 82–94. https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-12

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО