ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ТА ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-20

Ключові слова:

заклади вищої освіти, професійна підготовка, майбутні учителі хімії та природничих спеціальностей, закордонний досвід

Анотація

У статті здійснено аналіз зарубіжного досвіду підготовки майбутніх учителів хімії та природничих спеціальностей (американська, канадська і європейська моделі). Це дає змогу визначити ряд важливих напрямів, що мають стати визначальними для прогнозування та розвитку педагогічної освіти в Україні, враховуючи реалії та завдання сучасного суспільства, а саме: 1) в системі підготовки майбутніх учителів хімії та природничих спеціальностей, як і в системі вищої освіти загалом, відбувається посилення інтеграційних процесів, результатом чого має стати формування єдиного освітнього простору, посилення інтеграційного потенціалу складових освітнього процесу в закладах вищої освіти; 2) в системі професійної освіти з’являються інші види підготовки майбутніх учителів (паралельна, послідовна та альтернативна моделі), що доповнюють існуючу систему, проте традиційна модель частково збережена (обов’язковими є теоретична підготовка та педагогічна практика); здійснюється інтенсивний пошук альтернативних варіантів підготовки вчителів за програмами «ліцензованого» і «всебічно підготовленого» педагога; 3) розробляються та вдосконалюються національні рамки кваліфікацій, на основі яких створюються професійні стандарти і освітні програми, установлюються критерії оцінювання навчальних результатів; 4) створюються та запроваджуються різноманітні практично-орієнтовані моделі підготовки майбутніх вчителів хімії, зокрема «клінічна модель», «школа професійного розвитку», модель навчання на робочому місці; 5) основна концепція полягає у переході від переважання теорії та філософії у підготовці вчителів до посилення практичної складової через розширення педагогічної практики і урізноманітнення форматів її організації. Це включає тісне партнерство із закладами загальної середньої освіти і перехід до безперервної багаторівневої педагогічної освіти; 6) трансформація освітнього процесу включає впровадження новітніх технологій, модернізацію підходів до організації занять та активне використання гібридних методів навчання для підготовки педагогів; освітні програми адаптуються під сучасні потреби, збагачуючись інтерактивними і цифровими інструментами, що забезпечує якісну та ефективну освіту.

Посилання

Акімова О., Галузяк В. Педагогічний супровід особистісно-професійного розвитку майбутнього вчителя. Монографія. Вінниця: «Твори», 2019. 340.

Біницька К. Теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти у країнах Східної Європи. Педагогічний дискурс. 2016. 21. 15–19.

Блажко О. А. Підготовка майбутніх учителів до профільного навчання хімії учнів загальноосвітніх закладів: теоретико-методичні засади. Монографія. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2018. 327.

Граб М. Європейський вимір професійної підготовки майбутніх учителів у Данії й Норвегії: досвід для України. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття». 2022. 6. 42–50.

Дяченко Л. М. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл в університетах Федеративної Республіки Німеччина: стан і реалії. Метод. рек. Київ: ДКС центр, 2016. 84.

Кристопчук Т. Є. Тенденції розвитку педагогічної освіти в країнах Європейського Союзу. (Автореф. дис. … доктора пед. наук зі спеціальності 13.00.04). Київ, 2014. 40.

Левченко Т. І. Концептуальна парадигма розвитку вищої освіти. Монографія. Вінниця: Нова Книга, 2017. 344.

Мартиненко С. Європейський простір вищої освіти: Тенденції розвитку та пріоритети. Освітологія, 2013. 2. 163–167.

Мієр Т. І. (Ред.). Європейські та вітчизняні тренди підготовки майбутніх учителів початкової школи: тезисна теорія та варіативна практика з е-навчанням. [Монографія]. Німеччина: Карлсрує, 2020. 250.

Огієнко О. Професійна підготовка вчителів загальноосвітніх шкіл у Великій Британії, Канаді та США: спільне та відмінне. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2011. 3 (2). 105–115.

Олендр Т. М., Степанюк А. В. Моніторинг якості природничої освіти в університетах США. Монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. 260.

Павлюк В. І. Підготовка майбутніх учителів у системі багаторівневої педагогічної освіти в Канаді. (Дис. … канд. пед. наук: 13.00.04). Уманський держ. пед. ун-тет ім. П. Тичини. Умань, 2012. 294.

Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є. Освітні системи країн Європейського Союзу: загальна характеристика. [Навч. посіб.]. Київський ун-тет ім. Б. Гринченка. Рівне: Овід, 2012. 352.

Fuchang L. Addressing STEM in the context of teacher education. Journal of Research in Innovative Teaching & Learning. 2020. 13 (1). 129–134.

Gambhir M., Broad K., Evans M. Characterizing initial teacher education in Canada: Themes and issues. Ontario Institute for Studies in Education, 2008. 30.

Gansle K. A., Noell G. H., Burns J. M. Do Student Achievement Outcomes Differ Across Teacher Preparation Programs? An Analysis of Teacher Education in Louisiana. Journal of Teacher Education. 2012. 63. 304–317.

Heilig J. V., Jez S. J. Teach For America: A Review of the Evidence. 2010. URL: http://epicpolicy.org/publication/teach-for-america

Knight J. New rationales driving internationalization. International Higher Education. 2015. 34. 3–5.

Levin B. B. Energizing teacher education and professional development with problem-based learning. Alexandria, VA: Association for Supervision and Curriculum Development. 2011. 151.

Lytra N., Drigas A. STEAM education-metacognition – specific learning disabilities. Scientific Electronic Archives. 2021. 14 (10). 41–48.

Maier A. Doing Good and Doing Well: Credentialism and Teach for America. Journal of Teacher Education. 2022. 63. 10–22.

OECD: TALIS. Results (Volume I): Teachers and School Leaders as Lifelong Learners, OECD Publishing, Paris, 2019. URL: https://www.oecd.org/en/publications/talis-2018-results-volume-i_1d0bc92a-en/full-report.html

Perlaza A. M., Tardif M. Pan-Canadian Perspectives on Teacher Education: The State of the Art in Comparative Research. Alberta. Journal of Educational Research. 2016. 62 (2). 199–219.

Stohlmann M., Moore T. J., Roehrig G. H. Considerations for Teaching Integrated STEM Education. Journal of Pre-College Engineering Education Research. 2022. 2 (1). 28–34.

Tardif M. La formation à l’enseignement au Québec: bilan des 25 dernières années et perspectives pour l’avenir. Formation et profession. 2018. 26 (2). 110–121.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Як цитувати

МАРУШКО, Л. (2024). ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ТА ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Проблеми хімії та сталого розвитку, (4), 165–172. https://doi.org/10.32782/pcsd-2024-4-20

Номер

Розділ

ОСВІТНІ, ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ. ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають