АНАЛІЗ САМООЧИСНОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧКИ ЗАМЧИСЬКО ЗА ДАНИМИ БАГАТОРІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-1

Ключові слова:

гідрохімічні показники, поверхневі води, самоочищення

Анотація

Мета роботи. Актуальним питанням під час визначення рівнів допустимого навантаження на водні об’єкти є оцінка самоочисної здатності водойм. Самоочисні процеси водних об’єктів – це результат взаємодії складного комплексу гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних та гідробіологічних процесів, які спря- мовані на відновлення екологічного добробуту водного об’єкта. Однак існують науково підтверджені мето- ди розрахункової оцінки самоочисної здатності водойм за набором гідрохімічних показників. Метою статті є проведення аналізу самоочисної здатності малої річки Замчисько за багаторічними даними гідрохімічного контролю якості поверхневих вод. Методологія. Проби води для аналізу відбирали раз на рік, у період літньої межені, впродовж 2013–2021 рр. у двох створах: створ № 1 – у межах м. Костопіль, на 500 м нижче за скид з о/с «Костопільводоканал»; створ № 2 – на 50 м вище гирла річки, поблизу впадіння в р. Горинь. Отримані за роки спостережень результати гідрохімічного аналізу поверхневих вод мали статистичну достовірність для кожного з показників (р ≤ 0,05). Наукова новизна. Під час розрахунків самоочисної здатності річки з’ясовано, що найвищий ступінь самоочищення характерний для хлоридів (88,48%), азоту амонійного (84,58%) та фос- фору фосфатів (80,75%); середній ступінь самоочищення мали азот нітритний (62,88%), азот нітратний (57,9%) та показники БСК5 (52,97%) і ХСК (34,88%); найнижчий ступінь самоочищення поверхневих вод річки було виявлено для завислих речовин (21,67%), вмісту в воді розчиненого кисню (23,74%) та фторидів (4,25%). Висновки. Зроблено припущення, що речовини, за якими не було підтверджено прояву самоочисної здатності поверхневих вод (сульфати, залізо, мідь, цинк, марганець), мають здебільшого фонове походження. А їхні кон- центрації у створі № 1, які виявилися меншими за концентрації у створі № 2, можуть бути пояснені процесом розбавлення внаслідок надходження певних об’ємів стічних вод.

Посилання

Айвазян С.А. Прикладная статистика: исследование зависимостей : справ. издание. Москва : Финансы и статистика, 1985. 487 с.

Аніщенко Л.Я. Розрахункові показники для критеріїв екологічно безпечних рівнів відбору води з малих річок. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. 2008. № 5. С. 59–65.

Венецианов Е.В., Аджиенко Г.В., Щеголькова Н.М. Загрязнение и самоочищение малых рек: процессы, мониторинг, охрана : материалы лекций II Всероссийской школы-конференции. Ярославль : Филигрань, 2014. С. 24–41.

Гринюк В.І. Дослідження процесів самоочищення правих приток річки Свічі басейну Дністра. Науковий вісник НЛТУ України. 2018. № 28. С. 77–82.

Децук В.С. Оценка загрязнения водных объектов : учеб.-метод. пособие. Гомель : БелГУТ, 2019. 43 с.

Никаноров А.М. Гидрохимия. Санкт-Петербург : Гидрометеоиздат, 2001. 444 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-18

Як цитувати

БЄДУНКОВА, О., СТАТНИК, І., & ЯХНЮК, А. (2021). АНАЛІЗ САМООЧИСНОЇ ЗДАТНОСТІ РІЧКИ ЗАМЧИСЬКО ЗА ДАНИМИ БАГАТОРІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ. Проблеми хімії та сталого розвитку, (3), 3-9. https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-1

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають