ОЦІНЮВАННЯ РЕСУРСНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕКОБЕЗПЕКИ ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РІЧКИ ГОРИНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2021-1-2Ключові слова:
екобезпека, природно-економічний потенціал, природні ресурси, басейн річки, ресурсна складова екобезпекиАнотація
У статті оцінено ефективність використання природно-економічного потенціалу та ресурсну складову еко- логічної безпеки територій басейну річки Горинь, яка є однією з пріоритетних при впровадженні басейнового принципу управління водними ресурсами. Оцінювання ресурсної складової екобезпеки території басейну річки Горинь здійснювали за методикою З. В. Герасимчук, А. О. Олексюк. Розрахунок ресурсної складової екобезпе- ки рекомендується здійснювати за двома типами показників: стимуляторів (за якими перевищення фактичних даних над максимальними є сприятливими для екологічної безпеки регіону), дестимуляторів (за якими перевищен- ня фактичних даних над мінімальними негативно відображається на рівні екологічної безпеки). Ресурсний блок відображає кількість, рівень залучення і виснаження, раціональність та ефективність використання природних ресурсів, а також діяльність щодо їхньої охорони та відтворення з метою створення можливостей для сталого розвитку території. Ресурсна складова екологічної безпеки включає в себе показники розораності, наявності пасовищ, лісистості, урбанізації, частки оборотної води, споживання свіжої води, частки земель лісового фон- ду. Інтегрований показник екологічної безпеки ресурсної складової в басейні річки оцінюються трьома станами: екологічна небезпека – 7 районів, екологічна загроза – 29 районів та екологічний ризик – 1 район. Встановле- но, що у басейні річки відбувається нераціональне використання ресурсного потенціалу, виснаження природних ресурсів, що у подальшому буде призводити до суттєвого погіршення показників якості довкілля, якості життя людини, економічного розвитку районів басейну річки.
Посилання
Быстряков И.К. Эколого-экономические проблемы развития производительных сил. (Теоретические и методологические аспекты) / под ред. С.И. Дорогунцова. Киев : ООО «Междунар. фин. агентство», 1997. 255 с.
Кравців В.С. Екологічна безпека як об’єкт регіональної політики. Регіональна економіка. 1999. № 1. С. 124–135.
Дорогунцов С.І., Федорищева А.М. Техногенно-екологічна безпека урбанізованих територій України. Економіка України. 2000. № 5. С. 4–12.
Толстоухов А. В., Хилько М. І. Екобезпечний розвиток : пошуки стратегем. Київ : Знання України, 2001. 333 с.
Федорищева А., Ральчук О. Безпека як розвиток і безпека як стабільність – синергетика соціоприродних систем. Регіональна економіка. 2002. № 4. С. 10–21.
Хвесик М.А. Основні пріоритети державної політики в галузі раціонального використання охорони та відтворення водних ресурсів України. Регіональна економіка. 2002. № 1. С. 184–197.
Хлобистов Є.В. Екологічна безпека трансформаційної економіки / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / заг. ред. С.І. Дорогунцов. Київ : Агентство Чорнобильінтерінформ, 2004. 336 с.
Герасимчук З.В., Олексюк А.О. Економічна безпека регіону : діагностика та механізм забезпечення : монографія. Луцьк : Надстир’я, 2007. 280 с.
Самойлік М. Забезпечення ресурсно-екологічної безпеки у регіоні: теорія та практика. Аграрна економіка. 2014. Т. 7. № 1-2. С. 131–137.
Вишневська О. М., Дюміна С. С. Екологоорієнтований підхід у гарантуванні екологічної безпеки регіону. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Випуск 6. С. 584–587.