ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ГРУПАМИ 2,4-ДІОКСО- ТА 4-ІМІНО-2-ОКСО-3-ФЕНІЛ-5-R-6-R-ТІЄНО[2,3-d]ПІРИМІДИНІВ ТА ЇХ БІОЛОГІЧНОЮ АКТИВНІСТЮ

Анотація

Популярність застосування діуретичних засобів у сучасній медицині та їх недоліки зумовлюють пошук нових сполук, що проявляють цю активність. Не зважаючи на появу у системі охорони здоров’я нових препаратів діуретичної спрямованості дії, суттєві проблеми, що пов’язані, в першу чергу, з електролітичними порушеннями, лишаються невирішеними. Доведено діуретичну дію 2-алк(ацил)окси-4-оксо-3-феніл-5-R-6- R’-тієно[2,3-d]-пі- римідинів (зокрема, 2-етокси-4-оксо-3-феніл-5,6- триметиленотієно[2,3-d]піримідину та п-2-ацетокси-4-оксо- 3-феніл-5,6- диметилтієно[2,3-d]піримідину) та визначено, в цей же час власне для похідних 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R-тієно[2,3-d]піримідинів не встановлено зв’язок «хімічна будова – біологічна дія». Мета роботи – встановлення зв’язку між функціональними групами 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6- R-тієно[2,3-d]піримідинів та їх біологічною активністю. Методологія. Визначення діуретичної та протизапальної активності проводили in vivo, вивчаючи, відповідно, вплив сполук на секреторну функцію нирок (референс-препарат гіпотіазид) та на зменшення набряку на моделі карегенінового наьряку (референс-препарат вольтврен). Протимікробну дію вивчали in vitro на музейних штамах мікроорганізмів. Наукова новизна. Вперше досліджено зв’язок між функціональними групами молекул 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R-тієно[2,3-d]піримідинів та їх біологічною, зокрема діуретичною, активністю Висновки. Встановлено закономірність «фунціо- нальна група – біологічна дія» для похідних 2,4-діоксо- та 4-іміно-2-оксо-3-феніл-5-R-6-R-тієно[2,3-d]піримідинів відносно діуретичної, протизапальної та антимікробної дії. Доведено підвищення діуретичної активності оксо- та імінопохідних за наявності у молекулі тетраметиленового угруповання. В цей час наявність диметиленового радікалу у молекулі оксопохідних незначно корелює з антимікробної дією сполук. Перспективу подальшого вивчення цього ряду сполук як потенційних АФІ-діуретиків можливо пов’язати з дослідженнями сполуки V – 4-іміно-2- оксо-3-феніл-5,6-триметиленотієно-[2,3-d]піримідину.