СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК ФАКТОР ОЦІНКИ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУ

Анотація

У статті проаналізовано соціальне прогнозування як фактор оцінки життєздатності соціального проєкту. Визначено, що соціальне прогнозування ‒ це процес науково обґрунтованого передбачення майбутніх соціальних змін, тенденцій, проблем та можливостей з метою розробки ефективних стратегій, що сприяють вирішенню актуальних проблем сучасності. У контексті соціального проєктування прогнозування дозволяє передбачити сценарії, оцінити ризики, ресурси та результати, а також обґрунтувати впровадження інновацій для задоволення потреб як окремих осіб, так і суспільства загалом. Названо такі методи соціального прогнозування як експертне оцінювання, SWOT-аналіз, аналіз тенденцій, сценарний підхід та використання великих даних (Big Data). Поєднання цих методів дозволяє створювати багатовимірні прогнози, які враховують як безпосередній вплив окремих чинників, так і їхнє можливе синергетичне поєднання. Авторкою наголошено, що соціальне прогнозування в оцінці життєздатності проєкту виступає інструментом оцінки ймовірності успішної реалізації ініціативи в умовах змінного соціального середовища; допомагає ідентифікувати ризики, такі як недофінансування чи низька участь, та розробити стратегії їх мінімізації, забезпечуючи стійкість і відповідність проєкту зовнішнім умовам; визначає інноваційність і актуальність проєкту, оцінює його адаптацію до викликів і релевантність для аудиторії; забезпечує механізми зворотного зв’язку, моніторинг і корекцію, сприяючи успішній реалізації й життєздатності. Також у статті зазначено, що соціальне прогнозування враховує непередбачуваність людського фактора, базується на якісних оцінках і аналізі даних, але має похибки через залежність від минулих тенденцій та обмеження методів, що вимагає ретельного вибору методів для конкретної ситуації.