АКТИВІЗАЦІЯ КОГНІТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЧАТКОВОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД ЛАБОРАТОРІЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/apv/2024.1.10

Ключові слова:

когнітивна діяльність, природнича освіта, тверді тіла, спостереження, досліди, індивідуальні природничі завдання.

Анотація

У статті висвітлено позитивні практики роботи лабораторії початкової освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Розкрито авторську методику роботи з активізації когнітивної діяльності учнів на заняттях інтегрованих курсів, які реалізовують природничу освітню галузь Державного стандарту початкової освіти. Встановлено, що великий потенціал для активізації когнітивної діяльності учнів, розвитку їхнього мислення криється в організації спостережень за об’єктами та явищами природи на екскурсіях, організації спостережень за природою влітку. Теоретично та практично обґрунтовано ефективність проведення екскурсій на лоно природи відповідно до вивчення тієї чи іншої теми. Особливо цінними, у процесі експерименту, виявились екскурсії, досліди та індивідуальні самостійні роботи пов’язані із засвоєнням поняття «тверді тіла». Описана у статті робота із учнями початкової школи сприяє ефективному формуванню початкового цілісного уявлення про навколишній світ, сприяє розвиткові спостережливості, а також вихованню гуманних почуттів, бережливого ставлення до природних багатств рідного краю. Досліди з кристалами дозволяють розвивати спостережливість та позитивно впливають на інтелектуально-спонукальну мотиваційну діяльність учнів. Подана робота ефективно реалізує українознавчий та краєзнавчий принципи навчання природознавства, дає пропедевтичні уявлення про елементарні фізичні процеси. Встановлено, що основою формування природничих уявлень і понять є безпосереднє сприймання учнями предметів і явищ природи. Для розуміння взаємозв’язків між неживою природою, рослинами і тваринами, між природою і працею людей, важливо також спрямувати дітей на пошуки тих причин, які викликають зміни в природі. Це можливо лише за цілеспрямованого спостереження таких змін протягом усіх чотирьох пір року. Виявлено ефективний вплив учнівських сезонних спостережень на когнітивний розвиток учнів початкової школи.

Посилання

Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: навчальний посібник. Київ: Веселка, 1998. 333 с.

Гільберг Т.Г. Методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 3-4 класах закладів загальної середньої освіти. Київ: Генеза. 2020р. 240 с.

Кукалець М. В. Методика викладання природознавства у початковій школі : навчально-методичний посібник. Львів : Новий Світ-2000, 2018. 223 с.

Малихін О. В., Павленко І. Г. Методика викладання у вищій школі : навчальний посібник. Сімферополь : Дайфі, 2011. 270 с.

Типовi освiтнi прогрaми для зaклaдiв зaгaльної середньої освiти: 1-2 тa 3-4 клaси. Київ: Свiточ, 2019. 336 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-08

Як цитувати

СІРАНЧУК, Н., & РОМАНЕНКО, Л. (2024). АКТИВІЗАЦІЯ КОГНІТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЧАТКОВОЇ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ: ДОСВІД ЛАБОРАТОРІЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ КИЇВСЬКОГО СТОЛИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА. Acta Paedagogica Volynienses, (1), 66–74. https://doi.org/10.32782/apv/2024.1.10

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2 ПОЧАТКОВА ОСВІТА