ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/apv/2024.1.2

Ключові слова:

особистість, особистість дитини дошкільного віку, становлення особистості, структура особистості.

Анотація

У дослідженні представлено системний історико-педагогічний погляд на проблему становлення поняття «особистість» з позицій її детермінізму. Обґрунтована наукова оцінка історичної ґенези становлення особистості в цілому та дитини у дошкільному дитинстві зокрема. Автори представляють таке бачення особистості, становлення якої є ланцюгом переходу людини з біологічного (індивідного) на соціальний та на індивідуальний (духовний) ступені розвитку. При цьому, внутрішнім, самодетермінованим критерієм та рушійною силою становлення особистості в дошкільні роки виступає розвиток, що спирається на предметно-перетворювальну діяльність та потребує педагогічного управління. На основі полінаукових підходів до вивчення особистості автори трактують її як суб’єкт – учасника еволюційно-історичного процесу, що виступає носієм соціальних ролей та володіє можливістю вибору життєвого шляху, в ході якого ним здійснюється перетворення природи, суспільства та самого себе. За умов відсутності універсальної особистісної моделі наголошується на важливості розуміння функціональних характеристик цього поняття, таких, як атрибути, риси, якості, з урахуванням їх емпіричної стійкості. В основі формування двох образів – особистості конформної та особистості творчої – автори розглядають феномен розв’язання конфлікту «особистість («як усі») – індивідуальність («як ніхто»)». Шлях розв’язання цього конфлікту дослідники вбачають у використанні в освітній діяльності творчих завдань, що стимулюватимуть становлення особистості на засадах дивергентного мислення. У статті доводиться, що найглибший сенс життєдіяльності особистості, спрямованої на відтворення культури людства у всій її багатоманітності та унікальності, є творчість – іманентна особистісна сутність, рушійна сила життєвого поступу та абсолютний прояв свободи індивіда у праві на богоподібну діяльність, тобто на творення.

Посилання

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень. К. : Юрінком Інтер. 2008. 1040 с.

Skinner B. F. The shaping of a behaviorist: part two of an autobiography. N. Y.: Knopf. 1979. 373 p.

Bandura A. Social cognitive theory of social referencing. In S. Feinman (Ed.), Social referencing and the social construction of reality in infancy (pp. 175-208). N. Y. : Plenum. 1992. 284 p.

Maslow A. Motivation and Personality. N. Y. : Harper & Row, 1970. 493 p.

Сисоєва С. О. Основи педагогічної творчості : підручник. К. : Міленіум. 2006. 346 с.

Чепа М.-Л. А. Шлях від народження до смерті : осмислення сутнісних рівнів людського розвитку // Проблеми загальної та педагогічної психології. – зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. К. 2001. Т. ІІ. Ч. 2. С. 31–40.

Oleksandr Semenov, Nataliia Semenova, Hanna Bielienka, Nadiia Alendar, Oleksandra Yemchyk, Iryna Onyschuk Empirical Research of a Creatively Oriented Personality’s Formation of a Child of Senior Preschool Age / Revista Românească pentru Educaţie Multidimensională, 2021, Volume 13, Issue 4, Р: 413-434.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-08

Як цитувати

СЕМЕНОВ, О., & СЕМЕНОВА, Н. (2024). ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІСТОРИЧНІЙ РЕТРОСПЕКТИВІ. Acta Paedagogica Volynienses, (1), 8–15. https://doi.org/10.32782/apv/2024.1.2

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА