DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS AS AN EFFECTIVE TOOL OF DIFFERENTIATION AND INDIVIDUALIZATION OF THE PREPARATION OF FUTURE TEACHERS OF NATURAL SCIENCE SPECIALTIES FOR PROFESSIONAL ACTIVITY
DOI:
https://doi.org/10.32782/pcsd-2023-3-13Keywords:
higher education institutions, professional training, future teachers of natural sciences, digital educational environment, digitalization, differentiation and individualization of educationAbstract
Modern trends in the development of society and the state of modern education require new approaches to the development of the educational environment, which in fact is a subsystem of the socio-cultural environment and a set of specially organized pedagogical conditions for personality development. One of the priorities of the modernization of Ukrainian education, along with the differentiation and individualization of education, is digitalization as the process of providing the field of education with methodology, practice of development, optimal use of modern means of information and communication technologies. The main task of digitalization in education is the creation of a unified digital environment of education. It is expedient to organize the digital environment of education as an integrated multi-component system, which includes components of educational, extra-curricular, experimental research and scientific research activities, as well as activities for measuring, monitoring and evaluating the results of studies and of the quality of education. It was determined that the transfer of part of the education process to the digital environment changes the structure of lecture, practical, laboratory classes (traditional transfer of theoretical knowledge, its deepening and expansion through the use of a number of non-standard, differentiated, specially developed tasks on analysis, generalization, systematization of theoretical knowledge, solving practical tasks and performing mini-projects, presenting the results of educational activities, etc.) Improving the quality of training of future teachers of natural sciences for professional activity on the basis of differentiation and individualization of learning in new conditions is connected with the correct organization of the interaction of all participants in the educational process.
References
Алєксєєва, С. В. (2022). Актуальні проблеми дидактики в умовах інформатизації освіти: індивідуалізація навчання. Наука і техніка сьогодні, 1 (1), 18–26.
Безноско, І. (2020). Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки фахівців природничо-математичних спеціальностей. Актуальні питання гуманітарних наук, 28, 144–148.
Блашкова, О. (2019). Ключові компетентності майбутніх вчителів природничих спеціальностей та їх вплив на формування світоглядних орієнтирів сучасної студентської молоді. Молодь і ринок, 5 (172), 184–189.
Гарбузенко, Л. В., & Омельяненко, С. В. (2021). Рефлексивне портфоліо у професійній підготовці майбутніх фахівців. Наукові записки Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка: Серія педагогічна, 192, 48–53.
Гура, А. Н. (2018). Інформаційно-комунікаційні технології в підготовці майбутніх учителів природничих спеціальностей. Молодий вчений, 7 (59), 64–66.
Кобернік, С. Г., & Цуруль, О. А. (2010). Наукове обґрунтування та проектування самостійної роботи студентів з методичних дисциплін природничого профілю в умовах кредитно-модульної системи навчання. Збірник наукових праць Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка. Серія 5. Педагогічні науки, 15, 333–338.
Коренева, І. М. (2018). Концепція підготовки майбутніх вчителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку. Педагогічні науки, 82 (2), 148–153.
Линник, Ю. (2013). Структура та способи оцінки рівня розвитку професійної компетентності вчителів природничих спеціальностей. Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університетімені Г. С. Сковороди». Педагогіка. Психологія.Філософія, 28 (2), 170–177.
Петренко, С. (2016). Самостійна робота студентів фізико-математичного факультету в умовах кредитно-модульної системи навчання. Наукові записки. Серія: проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти, 5, 47–51.
Проєкт Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років. Взято з: http://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf
Романишина, Л., Шквир, О., & Казакова, Н. (2021). Інформаційно-комунікаційні технології в підготовці майбутніх учителів природничих спеціальностей. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 6 (110), 352–360.
Савіцька, В. В. (2022). Теоретико-методологічні основи проєктування освітнього процесу у закладах вищої освіти в умовах цифровізації. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти, Л. Ребуха (ред.) (с. 67–83).
Соловей, Л. В. (2018). Формування ключових компетентностей майбутніх учителів природничих спеціальностей у фаховій підготовці. (Дис. ... канд. пед. наук зі спеціальності 13.00.04). Класичний приват. ун-тет. Запоріжжя, 306.
Ярошинська, О. О. (2016). Теоретичні і методичні засади проектування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи. (Дис. ... д-ра пед. наук зі спеціальності 13.00.04). Уманський держ. пед. ун-тет ім. П. Тичини. Умань, 543.
Shunkov, V., Marushko, L., Mykhailov, V., Lutsenko, Y., & Teslenko, S. (2023). Ways of implementing information technologies in professional training of future specialists. Amazonia Investiga, 12(62), 140–148.
