ЕТНОКУЛЬТУРОЗНАВЧИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2023.4.3Ключові слова:
національна самоідентичність, національне виховання, етнокультурознавчий підхід, етнокультурорлогія, мовна картина світу, національно-мовна особистість, фахова підготовка, засоби вихованняАнотація
У статті розглядаються актуальні проблеми виховання національної самоідентичності майбутніх учителів початкової освіти у процесі фахової підготовки засобами мови. Суспільно-політична ситуація, що склалася в Україні після Революції Гідності і дотепер, коли українська нація мужньо відстоює свої національні інтереси у жорстокій війні проти російської імперії, одразу поставила проблему національного виховання в іншому, глобальнішому ракурсі. Щоб успішно відстоювати і розбудовувати демократичну, правову і цивілізовану державу, необхідно, щоб її громадяни, насамперед представники інтелігенції, мали високу національну свідомість. І особливо це стосується вчителів початкових класів, які покликані закладати основи у вихованні палких громадян незалежної України, для яких головною метою життя має стати практична реалізація завдань розвитку національної державності, рідної культури. У статті розглянуто проблему впливу мови на формування національної культури особистості. Визначено, що одним зі шляхів національної самоідентичності виховання є етнокультурознавчий підхід до вивчення української лексики, під яким розуміють власне національну навчально-виховну систему, що сформувалася завдяки поєднанню народного, національного, загальнолюдського через зв’язок минулого з сучасним і майбутнім в історії народу. Анвалізуючи дослідницький матеріал, можна констатувати, що мова надає картині світу деякої специфіки, національного колориту, що пояснюється особливостями культури і традицій народу. Основними складовими національно-культурного виховання є оволодіння життєвим мовним мінімумом, правилами етики спілкування, образною системою мови, а також формування кращих рис характеру людини через мову. Мовне виховання – багатогранний і складний процес, метою якого є формування національно свідомої особистості з високим рівнем інтелектуальної і мовленнєвої культури, а засобом реалізації – багатовіковий досвід народного виховання.
Посилання
Зімульдінова А., Савшак Т. Формування національної свідомості молодших школярів засобами рідної мови. Гуманізм та освіта: сучасні реалії: матеріали людинознавчих філософських читань. Випуск V. Дрогобич: Вимір, 1998. С. 327–333.
Кононенко П. П. Концепція національної системи освіти. Українознавство: концепції, програми, документи. Київ, 1995. С. 20.
Мовна картина світу. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (звернення 22.08.2023).
Національна_ідентичність. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki (звернення 22.08.2023).
Сухомлинський В. О. З чого починається громадянин. Вибр. тв.: в 5 т. Київ, 1997. Т. 5. С. 359–366.
Україна в словах: Мовокраїнознавчий слов.-довід. /Упоряд. і кер. авт. кол. Н. Данилюк. Київ: ВЦ «Просвіта», 2004. 704 с.