ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ПРОФІЛАКТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розглянуто проблему професійного вигорання вихователів закладів дошкільної освіти як одного з найгостріших викликів сучасної педагогічної практики. Авторка аналізує наукові підходи до розуміння феномену вигорання у працях зарубіжних та вітчизняних дослідників, зокрема К. Маслач, С. Джексон, H. Freudenberger, Л. Карамушки, І. Тесленко та ін. Вигорання трактується як складний психолого-педагогічний синдром, що поєднує емоційне виснаження, деперсоналізацію та зниження професійних досягнень та має індивідуально-психологічний та соціально-організаційний виміри. У роботі підкреслено, що вихователі ЗДО є особливо вразливою категорією педагогів через високий рівень емоційного навантаження, багатозадачність, значну відповідальність за розвиток дітей дошкільного віку та недостатню матеріальну і соціальну підтримку. Висвітлено теоретичні моделі дослідження вигорання та окреслено психолого-педагогічні фактори ризику, пов’язані з особистісними особливостями педагога та умовами професійного середовища. Особливу увагу приділено ролі тренінгових технологій у профілактиці професійного вигорання. Розкрито функції тренінгу як засобу розвитку емоційної саморегуляції, стресостійкості, комунікативної компетентності та професійної ресурсності вихователів. Представлено методичні підходи до організації тренінгових занять у системі післядипломної освіти педагогів, акцентовано на їх інтерактивності, рефлексивності та зв’язку з типовими професійними ситуаціями. Авторка доводить, що цілеспрямоване впровадження тренінгових програм у закладах дошкільної освіти є дієвим засобом попередження емоційного виснаження, збереження психологічного здоров’я педагогів та підвищення ефективності освітнього процесу.