ВПЛИВ СІМ’Ї НА ФОРМУВАННЯ ГУМАННИХ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Анотація

У статті висвітлюються особливості та педагогічні умови впливу сім’ї на формування гуманних взаємос- тосунків у дошкільників. Першим колективом, в якому дитина набуває досвіду суспільного життя і людських взаємин, є сім’я. Вона справляє величезний вплив на розвиток особистості людини з перших днів її життя. Саме в сім’ї дитина засвоює перші уявлення про навколишній світ, тут закладаються і формуються перші почуття, думки, навички, риси характеру, розвиваються здібності й нахили. Отже, сім’я є соціальною основою формуван- ня морального і психічного складу підростаючої особистості, невичерпним джерелом її розвитку. Матеріали статті висвітлюють питання та роль загальної атмосфери сім’ї, характер взаємин між усіма її членами справляють, а також вплив на формування особистості дитини. Адже відомо, що дошкільники над- звичайно схильні до наслідування, яке, на думку вчених психологів, є неминучою і необхідною сходинкою в їхньому психічному розвитку. Дитина, яка виховується в атмосфері щирої дружби, і сама росте чуйною до інших, не може когось образити. Та ж дитина, на якій батьки зганяють злість за свої життєві невдачі, які ніколи не при- голублять, не доглянуть, як слід, росте черствою, а іноді жорстокою в ставленні до інших людей. Нами узагальнено, що спілкуючись з батьками та рідними в колі сім’ї, дитина вчиться доброти, щирості, сердечності, бачити й розуміти іншу людину, відгукуватися на її радощі й прикрощі. Зроблено висновок, що уміння доброзичливо ставитися до інших, з власної ініціативи приходити людям на допо- могу не приходять самі по собі, цього дитину треба систематично й наполегливо вчити, причому робити це не стільки словесними настановами, скільки повсякденним прикладом власної поведінки в різних життєвих ситуаціях. Таким чином підсумовуємо, що важливими умовами формування гуманних взаємостосунків дошкільників у сім’ї є: стиль сімейних взаємин, власний приклад батьків, їх соціальна спрямованість, рівень моральної вихо- ваності, педагогічна культура, характер розподілу доручень між дітьми у сім’ї, сприятливий емоційний клімат, взаємодія із ЗДО.