ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТАНОВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Анотація

Стаття присвячена вивченню проблеми психолого-педагогічних умов становлення індивідуальності молодшого школяра. Визначено теоретичні підходи до проблеми психологого-педагогічних умов становлення індивідуальності молодшого школяра. З’ясовано, що молодший шкільний вік є сензетивним періодом для формування індивідуальності дитини. У процесі становлення індивідуальності важливу роль відіграють новоутворення, які з’являються на базі психічних процесів та станів. Також сприяють позитивна мотивація, адекватна самооцінка, прагнення до самопізнання та саморозвитку, розвинений самоконтроль та саморегуляція поведінки, сформована суб’єктна позиція у процесі навчання. Саме учбова діяльність відкриває нові джерела розвитку пізнавального й особистісного потенціалу. Учбова діяльність розкриває спектр можливих видів діяльності, ознайомлює учнів із ними, дозволяє обирати для себе найбільш цікавий та інтенсивно, мотивовано розвиватися, формувати індивідуальність. Охарактеризовано поняття «індивідуальність» як унікальну динамічну систему, неповторний набір психологічних особливостей дитини, який утворюється шляхом поєднання комплексу відмінностей індивідного (темпе- рамент, стан здоров’я, здібності та інтереси) та особистісного (самосвідомість, соціально-етичний, емоційно- вольовий, потребово-мотиваційний, інтелектуальний розвиток) конструктів. Обґрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов становлення індивідуальності молодшого школяра. Процесу становлення індивідуальності молодшого школяра сприяє забезпечення індивідуального підходу до навчання та виховання, врахування вікових особливостей учнів, гуманістичних принципів, діяльнісного та творчого підходів, створення креативного освітнього середовища, забезпечення суб’єктної позиції молодшого школяра, використання спільних форм навчальної діяльності, інтеграція ігрової і навчальної діяльності.