THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BACKGROUND OF THE MUSIC INTERPRETATION: RESEARCHES, ANALYSIS, PERSPECTIVES

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2022-4-2

Keywords:

methodology of musical art, philosophy of art, philosophical hermeneutics, musicological studies, interpretation, analysis of musical works, musical performance, interpretology.

Abstract

The modern stage of musical culture development is characterized by extraordinary diversity and intense interaction of various styles and genres, which actualizes the scientific research on the methodological foundations of musical interpretation at the junction of philosophical and cultural sciences and art studies. The aim of the article is to carry out an analysis of the theoretical and methodological basis of music interpretation based on philosophical-hermeneutic and musicological approaches. Scientific novelty. The article analyses the interpretation phenomenon through the modern musicology prism. The definition of a musical work is proposed as a synergistic phenomenon in which multiple interpretive versions are combined, arising as a result of decoding the artistic text in the continuum of musical culture. In conclusion to the article, it is noted that analysis of the theoretical and methodological aspect of interpretation as a musical creativity component requires attention to fundamental, generalizing research in the field of philosophical hermeneutics, aesthetics, history and music theory. The application of a philosophical-hermeneutic approach will contribute to the enrichment of the research methodological arsenal into the problems of musical interpretation, both in terms of their deeper understanding and disclosure of their meaning, and in terms of searching for adequate forms of their performance. Hermeneutic interpretation reveals the meanings and socio-cultural meanings of art works, contributing to the development of the spiritual and creative nature of the individual, its formation as an effective subject of culture. The theory of interpretation which developed in Ukrainian musicology emphasizes the achievement of understanding, in the process of which an interpretive work emerges version, which, in turn, becomes a “creative process” (V. Moskalenko). The presented article based on the main achievements in modern interpretology and proposed a definition of a musical work as a synergistic phenomenon. New opportunities for musical interpretation are associated with the use of digital technologies, their widespread introduction into compositional and performing practice. It is about technologies of digital recording’s sound structures, sound signals’ computer processing, their synthesis and combinatorics, as well as the acoustic sonorous space of works in “new simplicity”, “quiet music” and other directions, fundamentally devoid of affects and directed “inwards”. This direction of further musicological research is defined as promising.

References

Арістотель. Поетика. Київ : Мистецтво. 1967. 142 с.

Бура М. Львівське камерно-оркестрове виконавство крізь призму ідеї персоналізму (друга половина ХХ – початок ХХІ століть) : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Львів, 2018. 18 с.

Герасимова-Персидская Н. Музыка. Время. Пространство. Киев : Дух i Лiтера, 2012. 408 с.

Герасимова-Персидская Н. О новых смыслах в современной музыке. Філософія спілкування: філософія, психологія, соціальна комунікація. Харків, 2010. Вип. 3. С. 172–177.

Герасимова-Персидська Н. Музика ХХ – початку ХХІ століть: рух до нової епохи? Мистецтвознавчі записки. Київ, 2015. Вип. 28. С. 3‒10.

Горюхина Н. Очерки по вопросам музыкального стиля и формы. Киев : Музична Україна, 1985. 112 с.

Ґадамер Г.-Ґ. Естетика і герменевтика. Г.-Ґ. Ґадамер. Герменевтика і поетика / Пер. з нім. М. Кушнір. Київ : Юніверс, 2001. С. 7–15. 8. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод : у 2-х т. Т. 1. Герменевтика І : Основи філософської герменевтики / Пер. з нім. О. Мокровольського. Київ : Юніверс, 2000. 464 с.

Дiльтей В. Виникнення герменевтики / Пер. з нім. Я. Стратія, С. Кошарного. Сучасна зарубiжна фiлософiя: течiї i напрямки : хрестоматiя. Київ : Ваклер, 1996. С. 33‒60.

Драган О. В. Постать Ярослава Вощака в контексті розвитку диригентської культури другої половини ХХ століття : дис. ... канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Львів, 2010. 230 с.

Жукова Н. Інтерпретація як компонент музичної творчості: естетичний аспект : автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.08. Київ, 2003. 14 с.

Зеленіна Н. Підтекст музичного твору: формування і функціонування : автореф. дис. … канд.. мистецтвознавства : 17.00.03. Київ, 2004. 16 с.

Катрич О. Індивідуальний стиль музиканта-виконавця (теоретичні та естетичні аспекти) : автореферат дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Київ, 2000. 17 с.

Катрич О. Орфічний музично-виконавський архетип як домінуюча модель музичного мислення виконавця постмодерної доби. Музикознавчі студії: тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців. Львів, 2016. С. 52–53.

Квіт С. Основи герменевтики. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2003. 192 с.

Ковалинас Н. Эйдосфера музыкального текста. Текст музичного твору: практика і теорія. Київ, 2001. Вип. 7. С. 96–105.

Котляревська О. Варіативний потенціал музичного твору: культурологічний аспект інтерпретування : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Київ, 1996. 19 с.

Кулиняк М. Виконавська творчість Олега Криси в соціокультурному контексті сучасності : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Львів, 2013. 16 с.

Марач О. Академічне хорове мистецтво у соціокультурному континуумі західного регіону України періоду незалежності (на прикладі Волині) : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Львів, 2013. 16 с.

Москаленко В. Аналіз у ракурсі музикознавчої інтерпретації. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2008. № 1. С. 106–111.

Марченко М. Інтерпретаційна модель партесного твору в українській виконавській культурі на межі XX–XXI ст. : дис. … канд. мистецтвознав. : 26.00.01. Київ ‒ Івано-Франківськ, 2021. URL : https://svr.pnu.edu. ua/wp-content/uploads/sites/5/2021/04/dis_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0 %BE.pdf (05.09.2022).

Москаленко В. Лекції з музичної інтерпретації. Київ : Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського, 2013. 134 с. URL : https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/V.-Moskalenko-Lektsiyi-z-muzichnoyi-interpretatsiyi- Navchalnij-posibnik.pdf (15.09.2022).

Москаленко В. Музичний твір як текст. Київське музикознавство. Текст музичного твору: практика і теорія. Київ, 2001. Вип. 7 : С. 3–10.

Москаленко В. Про задум і музичну ідею твору. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2002. Вип. 21 : Музичний твір як творчий процес. С. 10–17.

Москаленко В. Творческий аспект музыкальной интерпретации (К проблеме анализа). Киев : Изд-во Киев. гос. конс., 1994. 157 с.

Пясковский И. Логика музыкального мышления. Киев : Муз. Україна, 1987. 184 с.

Пясковський І. До проблеми семіотичного аналізу музичного тексту. Київське музикознавство. Київ, 2001. Вип. 7 : Текст музичного твору: практика і теорія. С. 37–41.

Самострокова Н. Етнопсихологічні засади розвитку жанру польського скрипкового концерту ХХ століття : дис. … канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Львів, 2021. 290 с.

Тукова І. Музика і природознавство. Взаємодія світів в умонастроях епох (XVII ‒ початок XXI століття). Харків : Акта, 2021. 456 с. 30. Хайдеггер М. Бытие и время / Пер. с нем. В. Бибихина. Харьков : Фолио, 2003. 503 с.

Шип С. «Музыкальное произведение» как видовая категория и структурные свойства музыкального текста. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2002. Вип. 20 : Музичний твір: проблема розуміння. С. 13–22.

Шип С. Музыкальный знак в типологическом аспекте. Текст музичного твору: практика і теорія. Київ, 2001. Вип. 7. С. 47–57.

Юдкін-Ріпун І. Семантика та статистика: організація тексту в культурі ХХ століття. Матеріали до україн- ського мистецтвознавства. Київ, 2002. Вип. 2. С. 86–91.

Betti E. General Theory of Interpretation: Chapter 7: Interpretation of Drama & Music. CreateSpace Independent Publishing Platform, 2017. 110 рр.

Betti E. Hermeneutics as a General Methodology of the Sciences of the Spirit. Abingdon : Routledge, 2021. 104 pp. URL : https://books.google.com.ua/books?id=HRYcEAAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q& f=false (25.09.2022).

Heidegger M. Der Ursprung des Kunstwerkes. Ditzingen : Reclam Universal-Bibliothek, 1986. 115 s.

Schleiermacher F. Hermeneutik. Heidelberg : Heidelberger Akademie der Wissenschaften, 1974. 191 s.

Published

2022-12-08

How to Cite

ГОЛОВЕЙ, В., & КАШАЮК, В. (2022). THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BACKGROUND OF THE MUSIC INTERPRETATION: RESEARCHES, ANALYSIS, PERSPECTIVES. Fine Art and Culture Studies, (4), 12–20. https://doi.org/10.32782/facs-2022-4-2