ПОНЯТТЯ «МОВА ВОРОЖНЕЧІ» В СУЧАСНИХ МЕДІА

Анотація

У статті уточнено зміст поняття «мова ворожнечі», проаналізовано приклади мови ворожнечі в ЗМІ. Здійснено огляд праць українських і зарубіжних науковців із питань вивчення мови ворожнечі в ЗМІ. Розглянуто поняття «мова ворожнечі», подане у мовознавчих працях. Поняття «мова ворожнечі» дослідники розглядають як «різноманітні форми висловлювань, що викликані ворожістю», «мову, яка виявляє ненависть до певної групи людей» тощо. Наголошено на тому, що різновиди мови ворожнечі можна класифікувати за тематикою, розкриттям об’єкта номінації, способом поширення мови ворожнечі в соціумі та її відповідністю складу злочину. Зосереджено увагу на особливостях мови ворожнечі в ЗМІ: асоціація з історичними фактами; створення образів через порівняльні характеристики; використання стереотипів, мовних зворотів, які викликають негативні асоціації, образи, принижують адресата; вживання нецензурної лексики для створення привабливих заголовків та пейоративів для вираження зневаги, презирства, упередженого ставлення до особи чи групи людей; використання оказіоналізмів, вживання оцінних дієслів, безцеремонної, фамільярної лексики; підштовхування до упереджень та соціальних стереотипів; використання іронії чи інших форм саркастичного гумору, закликів до дискримінації у відкритій та прихованій формах; розподіл аудиторії на «своїх» і «чужих»; створення негативної репутації: упередження щодо жінок, хасидів та ін.; повторення слів для привертання уваги. У статті проаналізовано приклади з м’яким рівнем мови ворожнечі. Зауважено, що в більшості випадків мова ворожнечі фіксується в ЗМІ стосовно національної приналежності або ж міжнаціональних конфліктів. Розроблено пропозиції щодо вирішення проблеми мови ворожнечі в ЗМІ: навчання журналістів, встановлення стандартів етики, контроль та відповідальність, залучення експертів, розвиток альтернативних форм мовлення та сприяння медіаграмотності. Ці заходи спрямовані не лише на виправлення негативних тенденцій у мовленні, а й на створення позитивного інформаційного простору, де діалог, розуміння та конструктивність стають ключовими цінностями. Перспективність подальших досліджень вбачаємо у вивченні заходів щодо регулювання мови ворожнечі в сучасному медійному просторі.